Приклад діакритичного наголосу

 діакритичний наголосабо діакритична тильда це тип графічного акценту, який служить для розмежування двох слів, які пишуться однаково, але мають різні граматичні функції; тобто слово, залежно від того, має графічний наголос чи ні, матиме різне значення. Крім того, слова мають різну вимову: загалом, наголошені слова (ті, що мають просодичний наголос, тобто ті, що є вимовляються з певною інтенсивністю) мають діакритичний наголос, а ненаголошені слова (ті, що не мають просодичного наголосу) - ні, хоча є винятки.

Основні діакритичні акценти, які існують в іспанській мові, перелічені нижче. У більшості випадків це односкладні слова. Згідно з правилами правопису, односкладові ніколи не повинні мати графічного наголосу; єдині односкладові, що підкреслюються, - це ті, що мають діакритичний знак.

1. з / дати

Від Він не має наголосу, коли це прийменник або коли це іменник, який використовується для назви букви d. Приклади:

• Він приходить від
• Вона купила годинник від
• Слово відволікання уваги починається з букви від.
• Лист від  Це четверта буква алфавіту.

Від має наголос, коли походить від дієслова дати. Відповідає дієвідміні у теперішньому підрядному для займенників я, ти, він, її; і до дієвідміни в наказовому способі займенника ти. Приклади:

• Я хочу, щоб вона від вступна промова. (Підряд дієслова дати)
• Побажайте його від математичний клас. (Підряд дієслова дати)
• ¡Від привіт вашій родині від мене! (Імператив дієслова дати)
• ¡Від Гарне враження! (Імператив дієслова дати)

2. він / він

воно не має наголосу, коли це конкретна стаття, що супроводжує іменник. Приклади:

• ноутбук з невеликої коробки.
• я хочу грати остання відеогра, яка надійшла у продаж.
• зубна щітка стара.
• Увімкнено лісом ти дихаєш свіжим повітрям.

Він воно має наголос, коли це особистий займенник. Він є третьою особою однини. Приклади:

• Я завжди довіряв він.
• Він поїхав автобусом на роботу.
• Ключі належать до він.
• Я пішов з він На концерт.

3. ти / ти

ти Він не має наголосу, коли це присвійний прикметник, тобто прикметник, який служить для позначення приналежності іменника. Приклади:

• Чи можу я позичити ти олівець?
• ти будинок дуже сучасний.
• Чи можете ви сказати мені? ти напрямок?
• це є ти рішення.

Ваш воно має наголос, коли це особистий займенник. Ваш є другою особою однини. Приклади:

• Ваш ти підеш дуже далеко.
• ¿Ваш ви були на заході?
• Давайте їсти якщо ваш
• Ваш Ти хороша людина.

4. більше більше

Більше він не має наголосу, коли є сполучником із назвою. Цей тип сполучників служить для об’єднання або співвідношення двох елементів, які протиставляються або протилежні. Сполучник більше еквівалентно сполучнику але. Приклади:

• Я пішов шукати, більше я нічого не знайшов.

Це еквівалентно: я пішов знаходити, але я нічого не знайшов.

• Він знав факти більше не говорив правди.

Це еквівалентно: він знав факти, але нічого не сказав.

• Він злякався, більше Я не кричу.

Це еквівалентно: Він збентежився, але Я не кричу.

• Я працював багато годин, більше Я ще не закінчив.

Це еквівалентно: я працював довгий час, але Я ще не закінчив.

Більше Він має графічний наголос, коли функціонує як прислівник кількості, прикметника, сполучення із значенням суми чи займенника; а також коли він використовується як іменник для позначення математичного знака додавання (+). Приклади:

• Цей ресторан є більше недалеко від мого будинку. (Прислівник кількості; модифікувати дієслово це).
• Я поставлю більше сіль для їжі. (Прикметник; оцініть іменник Сіль).
• Два більше два дорівнює чотирьом. (Сполучник із значенням суми).
• більше неправильно написано в цій сумі. (Іменник, що називає математичний знак +).

5. так Так

Так він не має графічного акценту, коли він функціонує як сполучник або коли він використовується як іменник для позначення сьомої ноти музичної гами. Приклади:

• скажи мені Так Ви готові прийняти мої умови.
• Докладіть зусиль, Так ви хочете досягти своїх цілей.
• Я зіграю пісню на Так
• Музична нота Так відомий як B в англосаксонських позначеннях.

Так він має графічний наголос, коли діє як стверджувальне прислівник або відбивний особистий займенник; так само, коли воно використовується як іменник, це означає "підтвердження" або "згоду". Приклади:

• Зробив речі для Так. (Відбивний займенник)
• Ви можете захиститися Так (Відбивний займенник)
• Скажи мені, якщо Так ви згодні. (Прислівник ствердження)
• - Ви їдете з нами?

—Так. (Прислівник ствердження).

• Наречена подарувала йому Так до нареченого. (Іменник)

6. Я знаю / знаю

я знаю Він не має наголосу, коли використовується як займенник із різними функціями. Серед його функцій можна виділити наступні: вказують рефлексивність у займенниках він, вона, вона, вони, вони (Її я знаю боляче); вказують на пасивність у дієслові (я знаювони купуютькниги); вказують на безособовість у предметі, тобто суб’єкт не з’являється явно, і це узагальнений суб’єкт (я знаю Тут добре). Приклади:

• Її я знаю завдав сильного удару. (Відбивний займенник її)
• Вони я знаю вони купували багато речей. (Відбивний займенник з них)
• Я я знаю Я сказав. (Займенник)
• Метал я знаюоксид через деякий час. (Позначає пасивність у дієслові)
• я знаювиправити (Позначає пасивність у дієслові)
• я знаю добре їжте в цьому місці. (Вказує на знеособленість суб'єкта) 

Він Він має наголос, коли походить від дієслова saber (теперішнє вказівне на займенник я: "я він”) Або сер (імперативна форма займенника ваш: “він хоробрий "). Приклади:

• Я він багато речей. (Від дієслова знати)
• Я він як зварити хороший суп. (Від дієслова знати)
• ¡Він сильний! (Від дієслова бути)
• Він хороша людина. (Від дієслова бути)

7. чай / чай

Чай Він не має графічного наголосу, коли він використовується як займенник або як іменник, що використовується для назви букви т. Приклади:

• Чай Я запрошу на вечерю. (Займенник)
• я це знаю чай (Займенник)
• Слово трикутник починається з букви чай. (Іменник)
• Моє ім'я починається з a чай. (Іменник)

Чай Він має графічний наголос, коли використовується як іменник, що означає “настій” (напій) або що він подається назвати кущ Далекого Сходу, з якого листя, що несуть однакове Ім'я. Приклади:

• Я посадив чай у мене.
• У другій половині дня вони зазвичай п’ють чай.
• чай це дуже популярний напій.
• Я отримав чай ромашки.

8. мій / я

Я Він не має наголосу, коли вживається як присвійний прикметник, який служить для кваліфікації іменника та вказівки на володіння, або як іменник для імені третьої ноти музичної гами. Приклади:

• Ця пісня несе акорд я
• Я це музична нота.
• Я вас запрошую я
• Він є я найкращий друг.

Мій воно несе графічний наголос, коли використовується як особистий займенник. Приклади:

• ДО мій Мене цікавить загальна історія.
• Скажи мені мій.
• Це дуже важливо мій.
• ДО мій Я люблю шоколад.

9. ще / ще

Тим не менше не має наголосу, коли це еквівалентно навіть або навіть. Він діє як прислівник. Він також не має акценту, коли його використовують у локусі хоча, що еквівалентно навіть якщо. Приклади:

• Ні те, ні інше ще  тож я передумаю.

Ні те, ні інше навіть тож я передумаю.

• Усі вони були на вечірці, ще ті, хто не підтвердив.

Усі вони були на вечірці,  до / навіть ті, хто не підтвердив.

• Продовжуйте робити ту ж помилку щеколи це усвідомлює.

Продовжуйте робити ту ж помилку навіть якщо це усвідомлює.

Тим не менше має наголос, коли його можна замінити на ще і значення речення не змінюється. Він діє як прислівник, який вказує на тимчасовість чи зважування (похвала чи збільшення ваги чи інтенсивності до сказаного). Приклади:

• Тим не менше Ви встигли зареєструватися на курс.

Тим не менше  Ви встигли зареєструватися на курс.

• Тим не менше Я розглядаю можливість відвідати мистецьке шоу чи ні.

Тим не менше Я розглядаю можливість відвідати мистецьке шоу чи ні.

• Ваше пояснення мене залишило досі з більше сумнівів.

Ваше пояснення мене залишило ще з більше сумнівів.

• Вона є досі красивіша за матір.

Вона є ще красивіша за матір

10. просто одна

Тільки він не має наголосу, коли вживається як прикметник, що вказує на те, що щось або хтось знаходиться без супроводу. Приклади:

• Я залишусь лише у мене.
• Вони залишили це лише.
• Він живе лише у своїй квартирі.
• Вони залишили собаку лише тому що сім’я пішла у відпустку.

Поодинці має наголос, коли його можна замінити прислівниками лише або лише. Приклади:

• Поодинці це займе у мене хвилину.
• Поодинці хоче, щоб його почули.
• Буде поодинці один місяць відвідування.
• Вони поодинці вони хотіли повеселитися.

11. this, that, that, this, that, that (і його множини) / this, that, that, this that, that (і його множини)

Демостративи цей, той, той, цей, той, той та його множини Вони не мають графічного акценту, коли вони виконують роль вказівних прикметників та супроводжують іменник, щоб визначити його. Приклади:

• Схід виграв конкурс.
• Я збираюся купити є.
• Це він друг сім'ї.
• Це Це машина директора школи.
• - Позич мені олівець.

-Взяти це, який вже має підказку.

Демостративи цей, той, той, цей, той, той та його множини Вони мають графічний наголос, коли їх використовують як займенники, і їх функція полягає в підміні іменника. Вказівні займенники це, що Y що вони ніколи не підкреслюються. Приклади:

• Схід казка перемогла у конкурсі.
• Я збираюся купити є
• Це чоловік - друг сім'ї.
• Це Червоний Форд - це машина директора школи.
• Беручи це олівець, у якого вже є точка.

12. хто, який, хто, як, скільки, де, коли / що, який, хто, як, де, коли.

Слова що, що, хто, як, скільки, де і коли вони не мають наголосу, коли вони функціонують як відносні (тобто слова, що вводять інший елемент у речення і мають попередню ознаку, до якої вони пов’язані). Вони можуть бути відносно дієслова (у цьому випадку це відносні прислівники) або відносно іменника або предмета (у такому випадку це відносні займенники).

Що ще, слова, що, як, коли і скільки пишуться без наголосу також тоді, коли вони функціонують як сполучники (тобто слова, що служать зв’язком або об’єднанням між двома елементами). Приклади:

• І ви, і він мають рацію. (Сполучення)
• Я поговорю з вами, як тільки отримаю результати. (Сполучення)
• Він не хоче допомоги. (Сполучення)
• Художник, який зробив новину. (Відносний займенник)
• Він буде веселитися як (відносне прислівник)
• Вони люблять один одного, як двох хороших друзів. (Відносне прислівник)

Слова що, який, хто, як, скільки, де і коли вони мають наголоси, коли вони виконують функцію запитань чи вигуків. Тобто вони служать для запитання чи вигуків.

Вони можуть з'являтися у прямих питальних або окличних реченнях, в якій використовуються знаки питання та оклику: "Що ти їси?" "Скільки ти виріс!". Або вони можуть з’являтися у непрямих питальних чи окличних реченнях, без знаків питання та оклику: "Цікаво, коли ти приїдеш", "Ти побачиш, як ти будеш веселитися". Приклади:

• Чия машина надворі? (Прямий опитування)
• Яка гарна машина! (Прямий вигук)
• Я не знаю, як вийти з цієї проблеми. (Непряме запитання)
• Вам слід вийти і подивитися, який прекрасний день. (Непрямий вигук) 

Діакритична акцентуація в соло / соло та в демонстраціях

Починаючи з видання 2010 року Правопис іспанської мови встановлено, що обидва слова лише, або прислівник, або прикметник, як демонстративні це, що Y що та його жіночого та множинного числа (ці, ті, ті, ці, ті, ті, ті, ті, ті), незалежно від того, функціонують вони як показові займенники або як показові прикметники, вони не повинні мати діакритичного знаку. Однак, особливо при використанні наголосу в займенниках, діакритичний наголос все ще використовується як правило культурного або правильного письма в різних областях. Наприклад, в академічних та літературних текстах, періодичних та електронних виданнях тощо. Тому важливо знати його використання.

Раніше іспанська граматика встановила, що в цьому слові слід вживати діакритичний наголос лише і в демонстративних випадках, коли є неоднозначність значення. Це дозволяє уникнути плутанини подвійного тлумачення або подвійного значення в реченні. Наприклад, у наступних реченнях, у яких значення та функції слова змінюються, а діакритичний наголос використовується для розрізнення:

• я був лише  до ранкового шоу фільмів. (У цьому реченні слово лише це прикметник, що означає, що щось або хтось знаходиться без супроводу або відокремлено).
• я був поодинці до ранкового шоу фільмів. (У цьому реченні слово поодинці є прислівником, що означає "лише" або "лише").
• Чи отримали вони ті предмети у продажу? (У цьому реченні слово ті є показовим прикметником, який кваліфікує статті).
• Чи отримали вони ті предмети у продажу? (У цьому реченні слово ті є показовим займенником, який стосується предмета: "Чи вони отримували товари у продажу?") 

35 Приклади речень з діакритичним наголосом

а) з / дати

1. Скажи йому, що ти від збільшувати від
2. ¡Від кращий від ти!
3. Я сподіваюся на вашу роботу від хороші результати від відтепер.

б) він / вона

1. Він Він найкращий друг моєї сестри.
2. Між він і я буду готувати
3. Середу я відвідаю він та його сім'ї.

в) ти / ти

1. Ваш ти сильно відрізняєшся від ти
2. Ваш ви повинні подбати про те, що це таке ти
3. ти мама мені це сказала ваш ви також поїдете до Європи.

г) більше / більше

1. Мені потрібно написати більше в цьому рівнянні, більше Я зроблю це пізніше.
2. Кожного разу, коли він вчиться більше годин, більше ви не отримуєте бажаних результатів.
3. Ви хочете відвідати більше країни, більше їм слід зробити перерву.
4. Вийди з дому більше не працює, навіть якщо ти думаєш, що це так більше Швидко.

д) так / так

1. Так ти хочеш, щоб я це сказав Так ви мусите переконати його.
2. Так вони приймуть угоду Так ви робите їм гарну пропозицію.
3. Він сказав, що дасть так Так справи покращувались.

е) я знаю

1. Він поважний з іншими, хоча панорама я знаю виглядають складно.
2. Я ні він що я знаю
3. Він я знаю купив книгу, яку я рекомендував. Він що вам сподобається.

ж) чай / чай

1. У другій половині дня чай Я запрошу взяти чай.
2. ¿Чай шум турбує? Ми можемо ходити по магазинах чай на інший бік.
3. Я тобі це знаю чай хотів би посадити чай.

h)мій / я

1. ДО мій Мені подобається бути у я
2. Я брат попросив мене про послугу мій.

i)ще / ще

1. Тим не менше вони намагатимуться купити квитки, ще коли подія сьогодні.
2. Він навіть незріліший за свою сестру, навіть коли він старший.
3. Я знаю, що ти хочеш мене переконати. Тим не менше Так досі Я не передумав.

j)просто одна

1. я відчуваю лише, так поодинці Я залишусь у своєму домі ще трохи.
2. Я хочу намалювати свій будинок поодинці один колір, хоча виглядає дуже лише.

k)this, that, that, this, that, that (і його множини) / this, that, that, this that, that (і його множини)

1. Схід Мені подобається. Навіть якщо це інша машина дешевша.
2. Це Вона вчитель англійської мови в що
3. Це продукт є більш ефективним, ніж що.

л) що, який, хто, як, скільки, де, коли / що, який, хто, як, де, коли

1. ¿Коли ти приходиш до мене в гості? Коли Бачу, ти зітхаєш.
2. ¿Як є? я відчуваю Що
3. Цікаво ВООЗ прийде. Я хотів би, щоб прийшов мій кузен, ВООЗ Це весело.