15 Приклади ліричних віршів
Різне / / July 04, 2021
Ліричні вірші
лірика Це форма словесного висловлювання, що використовує слово, щоб передати глибоке почуття, роздуми чи стан душі. Цим терміном часто називають пісні, пісні та романси, а ліричну поезію не слід розуміти як синонім слова поезії Що літературний жанр.
Слово ліричний Це випливає з давньогрецької практики декламування поезії, що супроводжує поета музичними інструментами, такими як ліра (також приписується Ерато, музі поезії).
Співана чи декламована поезія відрізняється від драматичної чи оповідної поезії тим, що вона зарезервована для приватної, любовної та суб’єктивної сфер. Швидше, він вказує на прості форми та використання метра і рими, оскільки його інтерес зосереджений на емоційному відпочинку, а не на естетичних досягненнях його форм.
Деякі традиційні форми ліричної поезії:
Приклади ліричних віршів
- «Сонет» Лопе де Вега
Сонет говорить мені зробити Віоланте,
що у своєму житті я бачив себе в стільки неприємностей
чотирнадцять віршів говорять, що це сонет,
глузливо глумливо йти втрьох попереду.
Я думав, що не можу знайти приголосний
і я в середині іншого квартету;
але якщо я бачу себе в першому триплеті,
у квартетах немає нічого, що мене лякає.
Для першого триплета, який я ввожу,
і, здається, я увійшов правою ногою,
Ну, закінчуйте цим віршем, який я даю.
Я вже в другому, і все ще підозрюю
Я переглядаю тринадцять віршів, що закінчуються:
порахуй, якщо їх чотирнадцять: це зроблено
- "Romance del Conde Arnaldos" (фрагмент) анонімного автора
Хто б мав таку удачу
на морських водах,
як там був граф Арнальдос
ранок Сан-Хуана
збирається шукати полювання
щоб його сокіл відгодував,
побачив, як підходить камбуз
що ви хочете дістатися до суші
свічки приносять шовк
торзаль золото такелаж
якорі мають срібло
плити тонкого коралу (…)
- "Сонето XXIII" Гарсіласо де ла Вега
Поки троянда і лілія
колір відображається у вашому жесті,
і що ваш палкий, чесний погляд,
запалює серце і стримує його;
і поки волосся, що в жилі
з золота був обраний, швидким польотом,
за гарний білий комір, вертикально,
вітер рухається, розсіюється і псується;
схопити свою радісну весну
солодкий плід, до гнівного часу
вкрити красиву вершину снігом.
Крижаний вітер в’яне троянду.
Все змінить світловий вік
за те, що він не переміщував звичку.
- "До носа" (сонет) Франциско де Кеведо
Одного разу чоловік засунув ніс,
колись на чудовий ніс,
колись давно був сайон ніс і пиши,
Одного разу дуже бородатий меч-риба.
Це був поганий сонячний годинник,
колись на задумливому вівтарі,
колись давно був слон обличчям догори,
Про Овідіо Насона розповідали більше.
Одного разу на шпорі камбуза,
колись у піраміді в Єгипті,
дванадцять племен носів було.
Одного разу на дуже нескінченний ніс,
багато носа, ніс такий лютий
що в особі Анни це був злочин.
- "Rima LIII" (фрагмент) Густаво Адольфо Бекер
Темні ластівки повернуться
свої гнізда, щоб повісити на вашому балконі,
і знову крилом до його кристалів
граючи вони покличуть.
Але ті, що політ стримував
твою красу і моє щастя споглядати,
ті, хто дізнався наші імена ...
Ті... не повернуться!
Кущові опеньки повернуться
з вашого саду на стіни лазити,
і знову ввечері ще красивіше
його квіти розкриються. (…)
- «Чорна тінь» (фрагмент) Розалії де Кастро
Коли я думаю, що ти пішов
чорна тінь, яка мене дивує,
біля моєї голови,
ти повертаєшся, висміюючи мене.
Коли я уявляю, що вас немає
на тому самому сонці, яке ти показуєш мені,
а ти - зірка, що світить,
А ти вітер, що дме (…)
- "Коли ти загубиш себе ..." Ернесто Карденала
Коли я загубив вас, ми з вами втратили:
Я тому, що ти був тим, кого я люблю найбільше
а ти, тому що я був тим, хто любив тебе найбільше.
Але з нас двох ви втрачаєте більше за мене:
тому що я зможу любити інших так, як любив вас
але вони не будуть любити тебе так, як я любив тебе.
- «Маргарита, море прекрасне» (фрагмент) Рубена Даріо
Маргарито, море прекрасне,
і вітер
Він має витончену сутність апельсинового цвіту:
ваше дихання.
Оскільки ти будеш далеко від мене,
рятуй, дівчино, ніжна думка
про що одного дня він хотів тобі сказати
Історія. (…)
- "CXXII" Антоніо Мачадо
Я мріяв, що ти взяв мене
вниз білим тротуаром,
посеред зеленого поля,
до блакиті гір,
до блакитних гір,
безтурботний ранок.
Я відчув твою руку в своїй
ваша рука як супутник,
твій дівочий голос мені на вухо
як новий дзвін,
як дівочий дзвін
весняного світанку.
Вони були твоїм голосом і твоєю рукою,
у мріях, так правда! ...
Живи надією, хто знає
що земля ковтає!
- "Остаточна подорож" Хуана Рамона Хіменеса
І я піду. І птахи залишаться, співають;
і мій сад із зеленим деревом залишиться,
і з його білим колодязем.
Щодня вдень небо буде блакитним і спокійним;
і вони будуть грати, як сьогодні вдень,
дзвони дзвіниці.
Ті, хто любив мене, помруть;
і місто з кожним роком стане новим;
і в куточку цього мого квітчастого і побіленого саду,
мій дух буде блукати, ностальгічний.
І я піду; І я буду одна, бездомна, без дерева
зелений, немає білого колодязя,
без блакитного і спокійного неба ...
І птахи залишаться, співають.
- "Піратська пісня" (фрагмент) Хосе де Еспронцеди
З десятьма гарматами на стрічку,
Вітер у їхніх вітрилах,
не ріже море, а літає
бриг вітрильник.
Піратський корабель, якого вони називають,
за його хоробрість, "Страх",
у кожному відомому морі
від одного до іншого кордону. (…)
- "Ода I - Життя на пенсії" (фрагмент) Фрая Луїса де Леона
Яке спокійне життя
той, хто тікає від божевільного світу,
і продовжуйте ховатися
шлях, куди вони пішли
нечисленні мудреці, які були у світі;
Це не затьмарює грудей
гордої великої держави,
ні золота стеля
захоплюється, виготовляється
мудрого Моро, у витриманій яшмі! (…)
- “Vaquera de la Finojosa” (фрагмент) від Marqués de Santillana
Така гарна дівчина
Я не бачив на кордоні,
як пастушка
Фінойоси.
Будівництво дороги
Калатравеньо
до Санта-Марії,
переможений від сну,
через нерівну землю
Я програв гонку
Я побачив пастушку
Фінойоси. (…)
- "Коплас де Дон Хорхе Манріке за смерть батька" (фрагмент) Хорхе Манріке
Згадай сплячу душу,
оживити мозок і прокинутися,
дивляться
як проходить життя,
як настає смерть
так тихо;
як швидко йде задоволення,
як, після домовленості
завдає біль,
як, на наш погляд,
будь-який минулий час
Це було краще. (…)
- «Пролита кров» (фрагмент) Федеріко Гарсія Лорка
Я не хочу це бачити!
Скажи місяцю, щоб прийшов
Я не хочу бачити кров
Ігнасіо на піску.
Я не хочу це бачити!
Місяць широкий.
Кінь нерухомих хмар,
і сірий квадрат мрії
з вербами на загородженнях. (…)
Дивитися також: