Приклад драматичної поезії

драматична поезія, Це та поезія, яка фокусується у п’єсах переважно на трагедіях або драмах, в яких вони змішують іронічне із бідами драми. У цьому виді поезії вони виконуються з діалогами між героями. Партнером цієї поезії є комедія, хоча вона належить до тієї самої галузі і в якій закінчення є щасливим або, принаймні, не трагічним.

Драматична поезія бере свій початок у Греції, а слово драматичне походить від грецького "dramatikos". Спочатку його розмовляли латиною, щоб його бачили римляни.

Деякі визнані античні автори:

Плавт

Теренція і

Сенека.

Приклад драматичної поезії:

"Фрагмент євнуха Публія Теренція Африканського"

Дія i

Сцена i

ФЕДРО, ПАРМЕНОН.

ФЕДРО. - Ну, що я буду робити? Чи буде нормально для мене поїхати зараз, коли вона
зателефонує мені, або буде краще, щоб я намагався не зазнавати образ
з повій? Я лягла, і тепер він знову кличе мене: повернусь? Ні, так я
Я благав це.

ПАРМЕНОН. - Вірою, вірою, що якби ти міг це зробити, нічого кращого чи
більше схожий на чоловіка. Але якщо ти берешся за це і не наполягаєш

це твердо, коли не може страждати, нікого не називаючи
і, не виправившись, ви приходите до її будинку, показуючи, що любите її і
що ти не можеш терпіти його відсутності, ти закінчив, немає нічого, крім
робити, ти загубився. Знущайтеся над вами, коли відчуваєте, що здані.

ФЕДРО. - Отже, тепер, коли настав час, добре подивись на це.

ПАРМЕНОН. - Пане, коли річ сама по собі не має поради, жодного способу
ніхто, ніхто не може ним керувати чи лікувати порадою. У любові є
усі ці помилки: скарги, підозри, ворожнеча, перемир'я,
війни, потім мир. Хто би вдавав, що править такими невизначеними речами
з певною причиною це було б схоже на того, хто хоче збожеволіти від добра
мозку. І все, що ви зараз думаєте між собою, дуже сердито і
роздратований: «Я... жінці, ніж іншій... що я... ні ???
Повільно; Тим більше я хочу померти! Ви побачите, хто я »; все це
слова будуть їй добросовісно сплачені фальшивою сльозою, яка,
за допомогою дрібного натирання очей вона витіснить це і
ви звинуватитимете себе і будете охоче віддавати себе
помста.

FEDRO.О, яке неподобство! Тепер я розумію, яка вона чудова
її, а я як нещасний: і я злюся, і обіймаю в її любові, і
свідомо, на мій погляд, я живу, і бачачи це сам, я втрачаю себе, і я не знаю чого
змусити мене.

ПАРМЕНОН. Що ти повинен робити, але, будучи полоненим, рятуй себе
принаймні ви можете; а якщо ви не можете вузько, так
можеш, а не сумувати?

FEDRO. - Це ваша порада?

ПАРМЕНОН. Так, якщо ви розсудливі. І нехай більше не страждає від болю в союзі
ті, що сама любов приносить із собою, і ті, що вона приносить,
страждати мужньо. (Показуючи ТАІС, хто в цей момент залишає своє
будинок.) Але хела, де камінь виходить із нашої ферми; тому що це
що ми повинні процвітати, вона поголила це.