Літературний текст про кохання

Нижче ви знайдете деякі фрагменти літературних творів, які стосуються теми кохання, а також короткий текст огляд їх відповідних авторів.

"Люблячі" (фрагмент)

Автор: Хайме Сабінес

Стать: поезія

Закохані мовчать.

Кохання - це найтонша тиша,

Найбільш тремтячий, самий нестерпний.

Люблячі шукають,

люблячі - це ті, хто відмовляється,

Це ті, хто змінюється, хто забуває.

Ваше серце говорить вам, що ви ніколи не знайдете,

вони не знаходять, вони шукають.

Закохані збожеволіють

тому що вони самотні, самотні, самотні,

віддаючи себе, віддаючи себе весь час,

плачуть, бо не рятують кохання.

Вони дбають про кохання. Люблячі

вони живуть з дня на день, не можуть більше, вони не знають.

Вони завжди їдуть

завжди десь.

Чекають,

вони нічого не очікують, але чекають.

(…)

Про фрагмент та автора

Хайме Сабінес (1926-1999) був поетом і політиком мексиканської національності, відомим як "снайпер літератури" і вважався одним з великих мексиканських літературних творців ХХ століття. Він опублікував численні збірки віршів, у яких кохання має сильну присутність, хоча до кінця життя його творчість стала більш політичною.

Сабінс також отримав численні престижні національні нагороди від Росії література, наприклад, премія Ксав'є Вілларрутія (1973) або Національна премія в галузі лінгвістики та літератури (1983).

Схід вірш Це частина однієї з його останніх робіт і, мабуть, найвідоміша з автора. Хоча ми показали тут лише фрагмент, можна побачити, що це a опис поетика закоханих, їхня поведінка та їхні нав'язливі ідеї, що спостерігаються поетом, не втручаючись, як той, хто спостерігає феномен природи.

"Хміль" (фрагмент)

Автор: Хуліо Кортазар

Стать: Роман

Я торкаюся твого рота, пальцем торкаюся краю твого рота, малюю його так, ніби він виходить з моєї руки, ніби вперше твій рот відкритий, і мені досить закрити очі, щоб відмінити все і почати все спочатку, кожного разу, коли я народжую рот, який я хочу, рот, який моя рука вибирає і малює на твоєму обличчі, рот, обраний серед усіх, з суверен Свобода, обраний мною, щоб намалювати його рукою на вашому обличчі, і це за а випадковий що я не прагну зрозуміти, точно відповідає вашим ротам, які посміхаються нижче того, що тягне тебе моя рука.

Ти дивишся на мене, ти дивишся на мене уважно, все ближче і ближче, а потім ми граємо в циклопа, ми дивимось все ближче і ближче, і наші очі розширюються, наближаються один до одного, перекриваються, і циклопи дивляться один на одного, розгублено дихаючи, їхні роти зустрічаються і тепло борються, кусаючи її губи, ледь упираючись язиком у зуби, грають у їхніх огорожах, куди надходить і йде важке повітря зі старими парфумами та тишею. Отже, мої руки прагнуть зануритися у твоє волосся, повільно пестити глибину твого волосся ми цілуємось так, ніби наші роти сповнені квітів чи риб, жвавих рухів, запаху темний. І якщо ми вкусимо себе, біль солодкий, і якщо ми потонемо в короткому і страшному одночасному задишці, ця миттєва смерть прекрасна. І є тільки одна слина і лише один смак стиглих фруктів, і я відчуваю, як ти тремтиш проти мене, як місяць у воді.

(…)

Про фрагмент та автора

Хуліо Кортазар (1914-1984)-письменник і перекладач аргентинської національності, вважався одним з найбільших латиноамериканських авторів ХХ століття. Учасник так званого "Латиноамериканського буму", його творчість класифікується як експериментальна та сюрреалістична, і в ній переважає поетична проза, хоча по суті він був письменником історії та романи.

Фрагмент, який ми представили, належить до його роману Хміль (1963), мабуть, найвідоміший твір автора, у якому він запропонував абсолютно новий спосіб читання а роман, що пропонує читачеві переходити між розділами або знаходити власний порядок читання. З цієї причини його часто називають "антиновела" або "контрановела". Сюжет пов'язаний з коханням головного героя, Орасіо Олівейри, з уругвайською жінкою на ім'я Лусія, яку прозвали "Ла Мага" протягом усього роману.

«Подвійне полум'я. Кохання та еротика »(фрагмент)

Автор: Октавіо Пас

Стать: Тест

Кохання - одна з відповідей, які людина винайшла, щоб дивитися смерті в обличчя. Для любові ми крадемо його, поки він вбиває нас на кілька годин, які ми іноді перетворюємо в рай, а інколи в пекло. В обох випадках час розслабляється і більше не є мірою. Поза щастя чи невірності, навіть якщо це обидва, любов - це інтенсивність; Він дає нам не вічність, а жвавість, ту хвилину, коли двері часу та простору відчинені: тут є, а тепер завжди. У любові все двоє, і все має тенденцію бути одним (…).

Про фрагмент та автора

Октавіо Пас (1914-1998)-одне з великих імен латиноамериканської літератури. Він був мексиканським поетом, есеїстом і дипломатом, лауреатом премії Сервантеса 1981 року та Нобелівської премії з літератури 1990 року. Його обширну та експериментальну роботу важко класифікувати в єдину стилістичну течію, оскільки як поет він наважився на різні художні рухи. Їх нарисиЗ іншого боку, вони високо цінуються і розглядають такі різні теми, як кохання, уявна побудова Латинської Америки чи походження життя. поезії.

У цьому фрагменті, який ми витягли з його есе Подвійне полум'я. Любов і еротика (1993), можна побачити, як він розмірковує про природу кохання. Це книга, в якій він намагається пояснити, як ми думали про кохання на Заході, від найдавніших часів до сучасних часів, і робить це мовою, багатою на метафори і з явним поетичним відтінком.

"Геніальний Ідальго Дон Кіхот де Ла Манча" (фрагмент)

Автор: Мігель де Сервантес

Стать: Роман

Небо зробило мене, як ви кажете, прекрасним і таким чином, що, не будучи сильною ні в чому іншому, моя краса рухає вами; і за ту любов, яку ти виявляєш мені, ти кажеш і все ще хочеш, що я зобов'язаний любити тебе. Я знаю, з природним розумінням, яке дав мені Бог, що все прекрасне є добрим; але я не можу цього досягти, тому що я коханий, те, що кохане, пов'язане красою, щоб любити тих, хто його любить. Більш того, що могло статися, що коханець прекрасного був потворним, і, потворний, що гідний ненавидіти, дуже неправильно говорити «Люблю тебе за прекрасне; змуси мене любити, навіть якщо це потворно ». Але, якщо красуні бігають однаково, не тому побажання, що не всі красуні закохуються; що деякі підбадьорюють погляд і не відмовляються від волі; що якби всі красуні закохалися і здалися, це були б розгублені та хибні заповіти, які б не ходили, не знаючи, де вони зупиняться; тому що, оскільки прекрасні предмети нескінченні, бажання мали бути нескінченними. І, як я чув, справжнє кохання не поділяється і має бути добровільним, а не примусовим. У цьому випадку, я думаю, що це так, чому ви хочете, щоб я відмовився від своєї волі силою, змушений не більше, ніж ви кажете, що любите мене добре?

Про фрагмент та автора

Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616)-найбільший автор іспаномовних листів. Він був поетом, прозаїком і драматургом, народився в Іспанії, автором багатьох творів того, що вважається першим сучасним романом: Геніальний джентльмен Дон Кіхот з Ла Манчі (1605), один з найбільших творів універсальної літератури та друга за перекладом і друком книга в історії людства, після Біблії.

Цей вибраний нами фрагмент, однак, не показує ні Дон Кіхота, ні його вірного оружника Санчо Панса, але є частиною монолог пастушки Марсели, яка згадує про кохання та закоханість дуже просунутими для свого часу термінами, що, безперечно, є зразком генія Сервантеса. Пастор Марсела є майже попередницею фемінізму, оскільки вважає за краще усамітнення сільської місцевості прийняти любовні мандати, які суспільство накладає на жінок.

Що таке художній текст?

А. літературний текст це тип письма, який виходить за межі простого факту передавання ідеї чи сенсу, і це зобов'язання, таким чином, забезпечити читача естетичним досвідом, тобто переживанням краса. Це означає, що художній текст надає великого значення не тільки тому, що він говорить, але і тому, як він його висловлює, і множині значень, які він може виразити за допомогою відповідних слів.

Літературні тексти були частиною художньої традиції людства з найдавніших часів, тобто літератури, і організовані у великі групи, відомі як жанри, які мають більш -менш основні ознаки поширені. Наразі, літературні жанри це: поезія, розповідь (повість, роман, літопис) та драматургію (тобто театральні тексти).

Список використаної літератури:

• «Типи текстів» у Вікіпедія.
• "Хайме Сабінес" в Вікіпедія.
• "Октавіо Пас" в Вікіпедія.
• "Хуліо Кортасар" в Вікіпедія.
• "Мігель де Сервантес" в Вікіпедія.

Дотримуйтесь: