10 прикладів віршів-розповідей

The вірші-розповіді це ті, хто розповідає історію у формі вірш. Його розширення та рівень складності різняться залежно від автора та його роботи. Наприклад: Ворон Едгар Аллан По.

як Роман або казка, твори, що належать до поетичного оповідання, мають аргумент, діалоги, персонажів і середовище, в якому відбуваються описані події, але, на відміну від цих двох літературні жанри, розповідні вірші наділені с рима і метрики.

Як правило, вірші-розповіді мають лише один оповідач що пояснює факти та породжує інших персонажів історії. Серед віршів-оповідань є епічна поезія, пісні вчинку, балада і в романси артурівці The билини написані у віршах — це також поеми-розповіді.

Майте на увазі: Наративну поезію не слід плутати з поезією. драматична поезія хвиля ліричні вірші, тому що кожен має особливі характеристики та функції. У віршах-розповідях підкреслюється сюжет і дуга оповідання (хронологія подій), а в ліричних — самовираження та драматичні поеми, як правило, є театральними постановками, як правило, з багатьма ораторами інший. Однак, як правило, відмінність між цими жанрами плутається, оскільки ті самі автори переплітають елементи одного та іншого типу поезії.

• Дотримуйтеся: види поезії

Характеристика віршів-розповідей

• Вони написані у віршах і, як такі, наділені римою та метром.
• У них є поетичний суб’єкт, який діє як оповідач, який переказує події історії, яка розповідається.
• Вони мають сюжет, зі вступом, де викладається конфлікт, кульмінація і розв’язка.
• Вони використовують своєрідну образну мову, чуттєві образи і специфічна дикція.
• Вони використовують поетичні фігури (метафори, порівняння, алітерації, повторення).
• Вони були задумані для усного читання, а їхні показники допомагали запам’ятовувати факти, щоб повторювати їх і зберігати в культурній уяві спільноти.

Наративні вірші в усній традиції

Наративні вірші є найдавнішою формою літератури, оскільки вони походять з дописьменних суспільств усної традиції.

Перші відомі літературні твори є частиною оповідної поезії. Наприклад:в Епос про Гільгамеша, Іліада і Одіссея Гомера та еп Махабхарата Приписується легендарному письменнику Віасі.

Середньовічні поети та поети Відродження продовжували пропагувати цей поетичний стиль аж до романтизму з такими творами, як Кентерберійські оповідання Джеффрі Чосер і Божественна комедія Данте Алліґ’єрі.

У наш час вірші-розповіді часто зустрічаються в деяких піснях, які розповідають історії, і в дитячій літературі, автори якої часто використовують вірші для оповідання.

приклади віршів-розповідей

1. фрагмент Співай Міо Сіда (c. 1200).

1)
Ель Сід викликає своїх васалів; разом з ним їдуть у вигнання.
Прощання Сіда з Віваром.
Він послав усіх своїх родичів і васалів і розповів їм, як король наказав йому піти.
усіх його земель і він не дав йому більше дев'яти днів і що він хотів знати, хто
з них хотіли піти з ним і хто залишився.
Тим, хто прийде зі мною, нехай Бог дасть їм дуже добру плату;
Я теж хочу залишити тих, хто щасливий.
Потім заговорив Альвар Фаньєс, дель Сід був двоюрідним братом:
«З тобою ми підемо, Сіде, через пустки та міста;
Не будемо сумувати, поки здорові,
і ми проведемо з вами наших мулів і коней
і всі наші гроші та сукні,
ми завжди хочемо служити вам як вірні васали».
Усі вони схвалили те, що сказав дон Альваро.
Багато що Сід цінує те, що вони говорили.
Ель Сід залишає Вівар, він прямує до Бургоса,
там він залишає свої палаци безплідними та позбавленими спадку.
Очі Міо Сіда сильно плачуть;
Він озирнувся і продовжував дивитися на них.
Він побачив, як двері були відкриті і без замків,
порожні вішалки ні з шкірою, ні з плащами,
без соколів на полювання і без линяючих яструбів.
І заговорив, як завжди говорить, так просто так розмірено:
«Благословен Ти, Боже мій, Отче, що єси на висоті!
Мої злі вороги задумали це проти мене».

1. фрагмент Гаучо Мартін Фієрро (1872), Хосе Ернандес.

II

Через деякий час я отримав свою зарплату
діти, майно і дружина,
але я почав страждати
кинули мене на кордоні
І що він мав знайти, коли повернувся!
Знайшов тільки кришку.

Сосегао жив на моєму ранчо
як пташка в гнізді;
там мої любі діти
Вони росли поруч зі мною...
Залишився тільки негідник
оплакувати втрачене добро.

Мій гала в продуктових магазинах
Це було, коли людей було більше,
стати наполовину гарячим,
Ну, коли я ставлю крапку, я знаходжу себе
Я отримую копли зсередини
як джерельна вода.

спів був колись
у великій забаві;
і скористався можливістю
як хотів мировий суддя.
Він з'явився, і більше його немає
він зробив нагромадження.

Вони грали найбільше матреро
і їм вдалося втекти.
Я не хотів стріляти
Я тихий і не було причини;
Я залишався дуже спокійним
і тому я дозволив себе спіймати.

1. фрагмент Ворон (1845) Едгара Аллана По.

Хоча моя душа горіла всередині, я повернувся до своїх кімнат
але невдовзі це дряпання стало ще більш наполегливим.
Цього разу той, хто дзвонить, постукав у моє вікно;
Я побачу, про що це, яка таємниця буде за цим.
Якщо моє серце заспокоїться, я зможу його розплутати.
Це вітер і більше нічого!»

Але коли я відкрив штору, вона вислизнула у вікно,
розмахуючи оперенням, дуже урочистий і старовинний ворон.
Без компліментів і уваги, не зупиняючись ні на мить,
З жорстким і серйозним виглядом він пішов сісти на мій портал,
в блідому бюсті Паллади над порогом;
він поїхав, поселився і більше нічого.

Цей чорний і похмурий птах зворушив своєю серйозністю,
в усміхненій дивності моя сіра урочистість.
«Цей поголений головний убір, — сказав я йому, — не заважає тобі бути
Зухвалий, старий ворон, вигнаний із підземної темряви;
як твоє похмуре ім'я в пекельній безодні?»
Ворон сказав: «Ніколи знову».

1. фрагмент Зґвалтування Лукреції (1594),Вільяма Шекспіра.

Може, похизуватися красунею Лукрецією,
запропонував цьому сумнозвісному першому синові короля,
що наші почуття спокушають серце.
А може, це була заздрість до такого коштовного одягу,
що без рівних кинув виклик усій вазі,
той, який вколовся в його свідомості, і предмет буде насолоджуватися
багато такого золотого, що для себе він хотів.

Але як би там не було, його смілива думка,
підбурював його поспішно і без причини
Про честь чи рід, про справи чи дружбу,
Забувши все, він помчав,
загасити вуглинку, що горіла в печінці.
О фальшиве горіння, оповите крижаним сумом,
зів’яла весна, що ніколи не старіє!

Коли він прийшов до Колаціо, цей підступний дворянин,
Він був дуже добре прийнятий римською леді,
в чиєму обличчі вони билися, чесноти і краса
Хто з них мав би кращу репутацію?
Вихваляючи чесноти, інший червонів
і якщо вона хвалилася своїм рум'янцем, на зло,
чеснота стерла його блідістю місяця.

1. фрагмент Пісня про Нібелунгів (c. 1220 – 1250).

ПЕРША ПРИГОДА: Про що мріяла Крімхільда.

Багато чудових речей розповідається в сагах давніх часів,
Похвальних героїв великої безрозсудності,
Радощів і вечірок, сліз і жалю.
Про боротьбу хоробрих героїв тепер ви почуєте дива оповідання.

Виросла в Бургундії така благородна дівчина
Що в усіх країнах не може бути красивішого.
Покликали Кримхільду, і вона стала дуже красивою жінкою.
За неї багато лицарів віддали життя і тіла.

Любити дуже шляхетне не приносило нікому сорому;
Багато героїв її хотіли, ніхто не хотів.
Надзвичайно красива була знатна дівчина.
Придворні манери дівчини були б окрасою всіх жінок.

1. фрагмент Беовульф (c. 750 рік нашої ери c.).

Датський воїн веде Беовульфа до Герота.
Датський оглядовий майданчик, який знаходиться на вершині скелі
узбережжя збереглося добре було видно
який спустився з корабля, оснащеного поштою
і сяючі щити. відчувається бажання
щоб відразу знати, який це військо.
Воїн Родгара готовий до берега
він біг на своєму коні; розмахував із силою
в його руці спис. Так він промовив до них:
«Скажи, хто ти, о оснащені люди
з бойовою зброєю, ніж на високому кораблі,
хвилі пронизують моря,
ти потрапив сюди дуже довго
Я охороняв узбережжя, я оглядав води,
ніж будь-коли турботлива данська земля
атакований був помічений ворожим кораблем.
Більше, ніж будь-хто з вас прийшов сюди
у жвавий спосіб, хоча ви мало знаєте
якщо він прийме і прийме вас у своїй землі
люди скілдинга. між вами
найсильніша людина, споряджений воїн,
що я коли-небудь бачив: він не простий васал
-їхня зброя прикрашає його- якщо він не бреше
його гідний вигляд. тепер я хочу знати
з якого ти народу, не проходь повз
як хитрі шпигуни, рухаючись далі
на датську землю. Слухайте, іноземці!
о люди моря! слухати слухати
моя щира порада: вам багато чого зручно
відразу скажи, звідки ти!».

1. фрагмент полонений (1837), Естебан Ечеверрія.

Є; мовчить вона,
як несмілива дівчина,
поцілувати її в напіввідкритий рот,
що, якщо він сумнівався, це його черга
перевірити, чи він ще дихає.
Потім краватки
що їх м'ясо сильно гризе,
різати, швидко різати
своїм слухняним кинджалом,
пофарбовані спільною кров'ю.

Браян прокидається; його сильна душа,
вже задоволений своєю удачею,
його не турбують і не бентежать;
потроху він включає,
дивіться спокійно і думайте, що бачите
вбивця: вони підпалили
його очі гніву; але з іншого боку
він відчуває себе вільним і заспокоюється,
і каже: Ти якась душа
Чого я можу і повинен хотіти?

Ти мандрівний дух,
добрий ангел, або вагається
частина моєї фантазії?
-Мене звичайне ім'я Марія,
Я твій ангел-охоронець;
і набираючись сил,
п'яний лютої помсти
від варварів, в безпеці,
в ту темну ніч,
Я спостерігаю поруч з тобою:
ніщо не боїться вашої туги.-

І відчужена вона кидається
коханого в обіймах,
дарує їй тисячі поцілунків і обіймів,
повторюючи: -Брайан, Браян.-
Героїчна душа воїна
відчути улесливу радість
для їхніх хворих кінцівок
бігти, і що ваші почуття
Вони вільні від ілюзій.

1. фрагмент Пісня Гайавати (1855) Генрі Водсворт Лонгфелло.

Там на мускодаї, лузі, серед мохів і папоротей,
серед лілій, у світлі місяця і зірок,
Нокоміс народила дочку.
І він назвав її Венона,
бо вона була старшою з його дочок. (…)

І Нокоміс попередив його,
часто повторюючи:
«Стережіться Муджеківіс,
західний вітер!
Не слухайте його слів!
Не лежи на лузі,
не хиляйся серед лілій,
Щоб не прийшов Західний Вітер і не зашкодив тобі!»

Але вона проігнорувала попередження,
він проігнорував ці мудрі слова.
А ввечері прийшов західний вітер, (...)
і знайшов прекрасну Венону,
лежить серед лілій.
І залицявся до неї солодкими словами,
твоїми ніжними ласками,
Поки в печалі не народила сина,
дитина любові і болю.

Так народився Гайавата,
так народилася дивовижна дитина.
Але дочка Нокоміса,
Мила мати Гайавати,
помер від горя, покинутий 
західним вітром, фальшивим і невірним,
безжальними Муджеківісами.

1. фрагмент Балада про арфу ткача (1922), художниця Една Сент-Вінсент Міллей.

— Сину, — сказала мама,
«Коли я був по коліно,
тобі потрібен одяг, який тебе покриває,
а в мене навіть ганчірки немає”.
«В хаті нічого немає,
пошити штани для хлопчика,
ні ножиці, щоб розрізати тканину,
ні нитки шити».
«У будинку нічого немає
Просто житній буханець,
І арфа з жіночою головою
Ніхто не збирається купувати».
І вона почала плакати.
Це було на початку осені.

Коли настав кінець осені,
«Сину, — сказав він,
«Дивлячись на тебе, у твоєї матері кров проходить,
Маленькі і тонкі лопатки 
застряг у вашому одязі!
А де ти візьмеш піджак, одному Богу відомо».
«Мені на щастя, хлопче,
що твій тато в полі,
А я не бачу дороги 
в якому я пускаю Його сина!».

І вона видала дивний звук.
То була пізня осінь.

1. фрагмент Автобіографія Реда (1998), Енн Карсон.

II. КОЖЕН
Як мед – мрія праведних.
У дитинстві Геріон любив спати, але навіть більше
Я любив прокидатися.
Він вибігав на вулицю в піжамі.
Суворі ранкові вітри кидали в нього блискавки життя
небо кожне таке блакитне
ви можете створити свій власний світ.
Слово кожен воно подуло йому назустріч і розлетілося на вітрі. geryon
був завжди
була така проблема: слово як кожен,
коли він дивився на неї, то розбивався на окремі літери й тікав.
Було місце для його значення, але порожнє.
Самі літери могли звисати з гілок або з
меблі на площі.
що це означає кожен?
— спитав Геріон свою матір. Вона ніколи не брехала йому.
Одного разу я розкрив зміст
воно залишилося.
Вона відповіла: кожен Це як у вас і вашого брата, що у кожного є
свою власну кімнату.
Вона закуталася в це міцне слово кожен.
Він написав це на шкільній дошці (ідеально) з a
гладкий шматок червоної крейди.

Інтерактивна вправа для практики

Дотримуйтеся:

• Оповідний жанр
• короткі п'єси
• види літератури

Список літератури

• Мейєр, М. (2005). Бедфордський вступ до літератури. Бедфорд, Сент-Мартінс.
• Аддісон, К. (2009). «Роман у віршах як жанр: протиріччя чи гібрид?». Стиль. том. 43, № 4, стор. 539–62.
• «Поетичне оповідання» в Вікіпедія.
• «Що таке оповідна поезія?» в Storyboard That.
• "Що таке оповідна поезія? Визначення та приклади" в MDJC.