Приклад сценарію радіо мильної опери

радіороман Це один із перших радіожанрів, який мав велике коріння серед громадськості, і який полягає у театралізації літературного твору або театралізований, театралізований та підтриманий втручанням оповідача та звуковими ефектами, щоб досягти ефекту введення слухача в сюжет сюжету проблема.
Він відрізняється від радіодрами, в якому в цьому жанрі є повна робота за один прийом; натомість у радіомильна опера драматизація виходить в епізоди кількох епізодів, змінної тривалості, і яка може варіюватися від кількох розділів до більше сотні.
Приклад важливості та значущості радіо мильна опера, була передача адаптації Роману Х.Г. Уеллс, "Війна світів". У 1938 році він був адаптований та оповіданий Орсоном Уеллом, змінивши місто Лондон, цитоване в "Романі", на місце в штаті Нью-Джерсі, в США. Через форму трансляції це створило стан паніки серед населення, яке слухало трансляцію. Орсон Уеллс публічно вибачився. Менш відомим є той факт, що одинадцять років потому, у 1949 р., Те ж саме сталося в місті Кіто, Еквадор; стан паніки та подальшого невдоволення, що змусило багатьох людей напасти на засоби радіостанції та вивести їх з ладу на два роки.

A Сценарій радіороману це схоже на театральний сценарій; Тільки в цьому замість позначення деяких переміщень вказуються звукові ефекти. Крім того, дуже важливе втручання оповідача.
Приклад адаптації для радіомильної опери з абзацу "Геніальний ідальго Дон Кіхот де ла Манча":
Оригінальний текст:
«Багато разів він змагався зі священиком свого місця (який був вченою людиною, яка закінчила Сігуенцу), про якого був кращий джентльмен, Палмерін з Англії або Амадіс де Гаула; але господар Ніколас, цирульник з того ж міста, сказав, що до лицаря Феба ніхто не приходив, і що якщо такий є Ви можете порівняти його, це був дон Галаор, брат Амадіса де Гаули, тому що він мав дуже забезпечений стан все; що він не був вигадливим джентльменом, не був таким жахливим, як його брат, і що, коли справа дійшла до мужності, він не відставав ".
Сценарій радіо-мильної опери:
Оповідач: "Він багато разів змагався з місцевим священиком і з Маесе Ніколас, перукарем, про те, хто був найкращим джентльменом"
(На столі звучать посуд та склянки)
Дон Кіхот: "А ви, містере Кура, дуже вчені, хто, на вашу думку, був кращим лицарем, Палмеріном з Англії чи Амадісом де Гаулою?"
Священик: Це правда, доне Алонсо, що я випускник Сіґуенци, і, вивчаючи кавалерію, я вважаю, що Амаді ...
(На столі лунає стукіт келиха, і перукар перебиває його)
Майстер Ніколас: Ну, я вважаю, що жоден з лицарів, про яких ви говорите, не досягає величі лицаря Феба, і якщо випадково Декого можна порівняти з ним, це буде не менше, ніж дон Галаор, брат Амадіса, бо цей дон Галаор мав дуже забезпечений стан все; До того ж він не був вибагливим джентльменом і не таким плаксивим, як Амадіс, який не стояв за ним, коли мова заходила про хоробрість ”.
(Розмова триває пошепки, поки оповідач говорить).