Приклад журналістики: стаття

Стаття аналізує та оцінює новини; це пильно пишуть фахівці. У ній розглядаються найрізноманітніші теми: наукові, філософські, літературні тощо. Як правило, це приблизно 600 слів. Хороший оглядач висловлює свої думки, будучи газетою, щодо різних проблем дня - національних та міжнародна ^ -, або з будь-якої іншої справи на ваш вибір, культурним, чітким, точним, доступним способом і суворо судження. Так само, як це робить редактор, хоч і коротко.
Я зазначаю нижче статтю "Мовні проблеми, протистояння в Мексиці" Агустіна Яньєса, яка вийшла в Ексельсіорі 7 грудня 1974 року.
"Збіг резолюцій, прийнятих нещодавньою Національною асамблеєю мексиканського семінару з питань культури щодо збереження мови як найвищого культурного надбання разом із двома Енкуентро, які, організовані Мексиканською академією, проводились у Мексиці року минуле; З іншого боку, одностайні роздумні коментарі, почуті під час нещодавніх поїздок до країн Карибського басейну та Південної Америки, де транслювались обидві програми, спонукають нас пам’ятати їх і використовувати їх під прапором найбільшого культурного надбання: нашої мови, носія наших найумовніших розумових уявлень, наших найпотаємніших емоційних рухів та відкритих заяв про Воля.

З рухомого боку серія «Зустрічі» розпочалася з ключової теми кожної культури: мови.
Величезна екумена мови, якою розмовляли 260 мільйонів чоловіків, була представлена ​​в різних її межах, і виразні голоси шукали на противагу, завдяки географічним, історичним, політичним та соціологічний.
У діалозі вони взяли участь Дамазо Алонсо, директор Іспанської академії; Герман Арчіньєгас, колумбієць; Атіл Делл Оро Майні, з Аргентини; Ауреліо Тіо, з Пуерто-Рико; Самуель Аргедас, з Коста-Рики. Через випадкові причини Еметріо Барселон та Анхель Ідальго з Філіппінської академії та Артуро Услар П'єтрі з Венесуели не брали участі в гостях, які обіцяли взяти участь.
Безліч питань бігало з жвавою, річковою безпосередністю, перескакуючи з одного на інше, наполегливо обводячи їх, розширюючи, кидаючись:
- Мова, яка об’єднала нас, як правило, розділяє нас?
- Чи загрожує іспанська мова?
- Недоліки загального словника іспанської мови.
- Чи є мова працею людей, письменників, академіків? "Чому молодь вигадує власну мову?"
"Для чого потрібні академії?"
- Яким має бути викладання іспанської мови?
Найзагальніше з попередніх питань викликає єдність і різноманітність мов, а також сучасні ризики іспанської мови. Ось сума думок учасників:
- небезпек, які загрожують мові, багато; але він має стільки життєвих сил, що може переможно протистояти їм століттями. Неминуча небезпека, яку ми повинні споглядати з гумором та задоволенням, полягає у зростанні нашого лексикону, якого вимагає життя: іменники, науково-технічні слова, дієслова. (Дамазо Алонсо.)
- Більше, ніж розділяти нас, іспанська мова сьогодні, як і вчора, об’єднує нас. (Герман Арчінієгас.)
—За своїми фундаментальними структурами наша мова є однією і тією ж, включаючи тих, хто використовує її по всій ширині Іспанського півострова; латиноамериканських держав, Філіппін та сефардських крайнощів. Звичайно, є слова, ідіоми, експресивні відтінки, різні синтаксичні форми не лише від країни до країни, навіть регіональної, як в іспанських провінціях або з півночі на південь у Мексиці; і навіть у соціальних верствах того ж міста. Додамо сьогодні, що не лише іспанська, а й усі живі мови світу використовуються як зброя протесту, що спотворювати, намагаючись тим самим проголосити бажання безпрецедентних ЗМІ, що передбачає центральну зміну у вираженні поглядів лінгвістика. (Агустін Яньєс.)
Не тільки сьогоднішня молодь, але герметичні групи всіх часів намагаються говорити ексклюзивними мовами нібито таємничий або педантичний / Жоден не є ризиком, оскільки окрім того, що вони є галузевими швидкоплинність.
Мова народжується з народу, зазнає інфільтрації, знаходить закріплення в санкції письменників, ораторів, політиків, людей різних професій. Проблеми не існувало б, якби мова йшла про одну національність; Але коли мова розповсюджена в двадцяти містах, урізноманітнена в багатьох регіонах, в основному під потоком виразних потреб сентиментальний, здавалося б, нездатний переноситися з розуму на розум, як архаїчна мова повинна бути приборканою, щоб відповідати нашим сучасним вимогам, особисто? "