Приклад номенклатури неорганічних сполук

номенклатура неорганічних сполук: Неорганічні сполуки - це комбінації хімічних елементів, які мають продуктом молекули, в яких вони перебувають поєднують більшість хімічних елементів, але вони не мають за основу своєї основної будови атомів вуглець. Це не означає, що не існує неорганічних молекул з вуглецем, але що вони не мають характеристик органічних молекул.

Протягом історії багатьом речовинам давали різні назви, деякі з яких збереглися донині. Це стосується, наприклад, речовини, відомої як сальфуман, сольовий спирт, морська кислота або муріатова кислота. Речовина, відома з давніх часів, мала різне використання та різні назви.

Зіткнувшись з цією різноманітністю назв хімічних сполук і молекул, і необхідності мати уніфіковані правила, корисні всім ученим, науковцям, студентам і промисловцям, в 1919 р IUPAC (Міжнародний союз чистої та прикладної хімії: Міжнародний союз чистої та прикладної хімії), який відповідає за встановлення назв та символи хімічних елементів, а також для стандартизації назв молекул і сполук хімікалії.

IUPAC прийняв дві системи іменування неорганічних хімічних сполук, які разом із традиційною системою використовуються сьогодні.

Традиційна номенклатура:

Це найстаріша система, в даний час вона використовується переважно в торгівлі та деяких традиційних галузях промисловості. За допомогою деяких суфіксів вкажіть різницю між речовинами, що складаються з тих самих елементів у різних поєднаннях, використовуючи суфікс –oso для нижчих валентностей та –ico для більших високий.

• Приклад: FeO: оксид заліза; Віра₂АБО₃: Оксид заліза; Віра₃АБО₄: Оксид заліза-заліза.

Фондова номенклатура:

Широко використовуваний протягом більшої частини 20 століття, він використовує римські цифри для ідентифікації сполук подібних структур, в яких деякі елементи реагують з різною валентністю.

• Приклад: FeO: оксид заліза (II); Віра₂АБО₃: Залізо (III) оксид; Віра₃АБО₄: Залізо (II, III) оксид.

Стехіометрична номенклатура:

Стехіометрична номенклатура є найновішою і використовується в основному серед дослідників та науковців, оскільки має простішу структуру за допомогою числових префіксів, які вказують кількість атомів або іонів кожної речовини в молекула.

• Приклад: FeO: оксид заліза; Віра₂АБО₃: діоксид триоксиду заліза; Віра₃АБО₄: Тризалізний тетраоксид

Написання хімічних формул.

Як частина номенклатури, написання хімічної формули сполуки має бути написано, дотримуючись певного порядку елементів, і її читання також відповідає правилу.

Найбільш електропозитивні елементи записуються спочатку, а останні - елементи або радикали, які діють з електронегативною валентністю.

Приклад: У випадку водню, коли він поєднується з неметалом з утворенням кислоти, він має позитивну валентність, тоді як неметал має негативну валентність. Тож спочатку буде записаний символ Гідрогену, а потім символ хлору: Н⁺ + Кл^– = HCl.

У випадку гідриду водень діє з негативною валентністю, а метал має позитивну валентність, тому спочатку буде записано металевий елемент, а потім Гідроген: Na⁺ + H^– = NaH

У випадку радикала, такого як оксигідрильний радикал (–ОН), він завжди діє з негативною валентністю, тому в кінці формули буде записано: Na⁺ + ОН^– = NaOH

Спосіб читання здійснюється справа наліво, тобто елемент або радикал електронегативний дає тип сполуки, про яку йде мова, а позитивний радикал - компонент що впливає. У випадку з кислотами назва дається відповідно до її будови, тому згідно з цим правилом вона називається на честь елемента негативна електро або кислота, будуть правильними формами, хоча переважно називати її кислотою з закінченням –Гідричний. У наведених вище прикладах сполуки матимуть такі назви:

HCl = хлороводень та соляна кислота (це слід використовувати переважно).
NaH = гідрид натрію.
NaOH = гідроксид натрію.
У разі солі.
FeCl₃ = Хлорид заліза (традиційний), хлорид заліза II (запас), трихлорид заліза (стехіометричний).

10 Приклади номенклатур неорганічних сполук:

1. H₂SW₄ (2 атоми водню + сульфат-іон [SO₄])
Традиційна номенклатура: олія купорос, спирт купорос, сірчана кислота.
Фондова номенклатура: Сірчана кислота.
Стехіометрична номенклатура: Сірчана кислота.

2. Cu₂SW₄. (2 атоми міді + іон сульфату).
Традиційна номенклатура: купорос, купорос сульфат.
Фондова номенклатура: Мідний купорос I.
Стехіометрична номенклатура: сульфат дикобре.

3. Cu₂SW₄. (2 атоми міді + іон сульфату).
Традиційна номенклатура: купорос, купорос сульфат.
Фондова номенклатура: Мідний купорос I.
Стехіометрична номенклатура: сульфат дикобре.

4. CS₂. (атом вуглецю + 2 атоми сірки).
Традиційна номенклатура: сірководень.
Фондова номенклатура: сірководень.
Стехіометрична номенклатура: сірковуглець.

5. NaOH. (атом натрію + іон гідроксилу).
Традиційна номенклатура: їдкий натр, гідроксид натрію.
Фондова номенклатура: гідроксид натрію.
Стехіометрична номенклатура: гідроксид натрію.

6. Ba (OH)₂. (атом барію + 2 іони гідроксилу).
Традиційна номенклатура: гідроксид барію.
Фондова номенклатура: гідроксид барію.
Стехіометрична номенклатура: дигідроксид барію.

7. CuOH. (атом міді + іон гідроксилу).
Традиційна номенклатура: гідроксид купруму.
Фондова номенклатура: гідроксид міді I.
Стехіометрична номенклатура: гідроксид міді.

8. Cu (OH)₂. (атом міді + 2 іони гідроксилу).
Традиційна номенклатура: гідроксид міді.
Фондова номенклатура: гідроксид міді II.
Стехіометрична номенклатура: дигідроксид міді.

9. AuOH. (атом золота + іон гідроксилу).
Традиційна номенклатура: гідроксид полярного сяйва.
Фондова номенклатура: гідроксид золота I.
Стехіометрична номенклатура: гідроксид золота.

10. Au (OH)₃. (атом барію + 3 іони гідроксилу).
Традиційна номенклатура: гідроксид аурі.
Фондова номенклатура: гідроксид золота III.
Стехіометрична номенклатура: тригідроксид барію.