Визначення Past Simple

Усі мови мають граматичну структуру, набір правил, що пояснюють правильне використання мовцями, а також у їх використанні додаток письмовий.

граматика з іспанської (яку деякі також називають кастильською) справді складна. Підтвердженням цього є труднощі, з якими іноземці мають правильно користуватися мовою, особливо дієсловами.

Дієслова - це слова, що позначають дії, почуття або закономірності природи. Дієслова можна вживати різними способами. Це те, що називається дієслівним відмінюванням. Те саме дієслово набуває різних форм, оскільки дії, які він описує, можуть стосуватися сьогодення, минулого чи майбутнього.

Минулий простий - це дієслівна форма, яка має цілком конкретне використання. Однією з проблем, яку він містить, є спосіб іменування, використовуючи різні терміни, залежно від країна де це вивчається. Минуле просте також називають претерит невизначений або минулий досконалий простий. Ці відмінності в номенклатурі викликають плутанину серед студентів іспанської мови.

Візьмемо приклад дієслова писати. У минулому простому режимі орієнтовний настрій був би таким: я писав, ти писав, він писав, ми писали, ти писав, і вони писали. Відомо, що в його використанні ми будемо посилатися на вже завершену дію: минулого тижня я написав мені листа мати. У цьому сенс простого минулого. Проблеми виникають тоді, коли ми хочемо поговорити про минуле, але посилаючись на дію, яка все ще належить теперішньому. У цих випадках використовується минулий перфект (також званий складеним минулим перфектом). Якщо я скажу: Сьогодні вранці я написав листа своїй матері, це дія з минулого (це вже сталося), але воно все ще впливає на сьогодення (я маю на увазі сьогодні і ще не закінчилося).

Минуле просте і минуле досконале часто плутають. Якщо підтверджу: Вчора я купив його Роман З пригод ми робимо помилку, бо маємо сказати: Вчора я купив пригодницький роман. Цей тип плутанини є дуже поширеним, і у випадку іспанської мови це особливо так, оскільки кожна країна має свої варіанти, навіть стосовно використання дієслів. Аргентинець у вигуковому контексті говорить наступне: що ти мені кажеш? А іспанець скаже: що ти мені кажеш?

Іспанська мова має словесну структуру, яка не зовсім проста. Існують неособисті форми дієслів, режимів, регулярні та неправильні дієсловатощо Минулий простий - це дієслівна форма, і він, як ми вже бачили, не такий простий, як здається.