Дерево науки

Дерево знань (фрагменти) Піо Барожа
Вся Іспанія, і особливо Мадрид, жили в атмосфері абсурдного оптимізму. Все іспанське було найкращим. Ця природна тенденція до брехні, до ілюзії бідної країни, яка ізолюється, сприяла застою, скам’янінню ідей. Ця атмосфера нерухомості, фальші відображалася на стільцях. Андрес Уртадо зміг це перевірити, коли почав вивчати медицину. Викладачі підготовчого курсу були дуже старі; були люди, які пояснювали майже п’ятдесят років. Без сумніву, вони не вийшли на пенсію через їхній вплив і через те співчуття та повагу, які завжди існували в Іспанії для марних.

Наукова диктатура, яку Андрес мав намір здійснювати, не була визнана вдома. Багато разів вона казала старій служниці, яка підмітала кімнату, залишати вікна відкритими, щоб заходило сонце; але покоївка йому не підкорилася.
"Чому ти закриваєш кімнату?" Вона запитала його одного разу. Я хочу, щоб він був відкритим. Гей, ти?
Покоївка ледве знала іспанську, і після розгубленого чату вона відповіла, що закрила кімнату, щоб сонце не входило.

"Якщо я хочу саме цього", - сказав йому Андрес. Ви чули про мікроби?
- Я ні, сер.
- Хіба ви не чули, що там є мікроби... якісь живі істоти, які в повітрі викликають хвороби?
"Живі істоти в повітрі?" Це будуть мухи.
-Так; вони як мухи, але вони не мухи.
-Ні; Ну, я їх не бачив.
—Ні, якщо вони не бачаться; але вони існують. Ті живі істоти знаходяться в повітрі, в пилу, на меблях... а ті живі істоти, які погані,
померти зі світлом... Ви зрозуміли? - Так, так, сер.
"Ось чому ви повинні залишати вікна відкритими... щоб сонце увійшло.
Справді; наступного дня вікна були зачинені, і стара покоївка сказала іншим, що Сеньоріто був божевільний, бо сказав, що в повітрі були мухи, яких не було видно, і що він їх вбив Сонце.

За кілька днів після прибуття до Мадрида Андреса зустрів неприємний сюрприз, що США буде оголошено війну. Були заворушення, демонстрації на вулицях, патріотична музика на повну... Скрізь говорили ні про що, крім можливості успіху чи невдачі. Батько Хуртадо вірив в іспанську перемогу; але в невимушеній перемозі; янкі, котрі продавали сало, коли побачили перших іспанських солдатів, вони склали зброю і побігли... Газети не говорили нічого, крім нісенітниці та бравади... Андрес був обурений байдужістю людей, коли вони почули новину (поразку). Принаймні він вірив, що іспанець, невмілий до науки та цивілізації, був піднесеним патріотом, і він виявив, що не є; Після катастрофи двох невеликих іспанських загонів на Кубі та Філіппінах усі спокійно ходили до театру та до биків; ці демонстрації та крики були піною, солом’яним димом, нічим.