10 прикладів віршів у переносному значенні

The вірші образно Це ті поетичні композиції, слова яких мають значення, відмінне від буквального. Наприклад:

Правда, за моєю свіжістю піде зима:
Але ти не сказав мені, що травень вічний!

(Уривок з «У мирі», Амаду Нерво)

Цей вірш потрібно інтерпретувати в переносне значення а не в буквальне значення. Наприклад, слово «зима» не має явного значення, оскільки воно не відноситься до пори року. (буквальне значення), але позначає негативний момент, протилежний життєвості молодості (смисл образне).

The вірші можна написати у віршах чи прозі і вони зазвичай виражають почуття, емоції, роздуми чи думки. Більшість із цих композицій використовує мову не в прямому, а в переносному значенні, оскільки намір полягає в тому, щоб слова передали інше значення, ніж звичайне.

Вірші часто мають прихований сенс, а теми, люди, почуття чи предмети, про які йдеться, ніколи не є очевидними. Щоб досягти цього ефекту, риторичні фігури, тобто літературні засоби, що перетворюють і прикрашають зміст висловів. Деякі з цих фігур:

Приклади віршів у переносному значенні

1. «13», Алехандра Пізарнік

пояснити словами цього світу
що мене покинув корабель, забравши мене

Цей вірш необхідно тлумачити в переносному значенні, оскільки він говорить про те, що неможливо передати почуття чи думку словами звичайної мови.

1. «Casida de la Rosa», Федеріко Гарсія Лорка

Троянда
Я не шукав світанку:
Майже вічний у вашому букеті
Я шукав щось інше.

Троянда
Я не шукав ні науки, ні тіні:
Замкнення плоті та мрії
Я шукав щось інше.

Троянда
Я не шукав троянду:
Нерухомий по небу
Я шукав щось інше!

Переносне значення цього вірша встановлено через уособлення (приписування предмету ознак людини) троянди. Крім того, є прихований сенс: троянда прагне спокою, спокою і затишку.

1. Фрагмент «Алегорії стислості людських речей» Луїса де Гонгори

Вчіться, квіти, в мені
Що йде від вчора до сьогодні,
що вчора я дивувався,
і я ще не моя тінь,

Вчорашній світанок подарував мені колиску,
дала мені труна ніч;
без світла я б помер, якби ні
місяць мені його позичить.
Ну, ніхто з вас
перестань так закінчуватися,
навчися, квіти, в мені
Що йде від вчора до сьогодні,
що вчора я дивувався,
а я ще не моя тінь.

Солодка втіха гвоздика
це в моєму молодому віці,
Ну хто мені один день подарував
два щойно дали йому,
ефемер фруктового саду,
Я фіолетовий, він малиновий,
навчися, квіти, в мені
Що йде від вчора до сьогодні,
що вчора я дивувався,
а я ще не моя тінь.

Квітка жасмин, так красива
не один із найжвавших,
це триває ще кілька годин
Які промені вона має від зірки?
якщо бурштин цвіте, то вона
квітка, яку він тримає в собі.
Вчіться, квіти, в мені
Що йде від вчора до сьогодні,
що вчора я дивувався,
а я ще не моя тінь.

Переносне значення цього вірша створено за допомогою а алегорія, тому що квіти названі та охарактеризовані відповідно до короткого часу, протягом якого триває життя людини.

1. Фрагмент «Оди до радості» Пабло Неруди

Радість
зелений лист
впасти на вікно,
нижній регістр
чіткість
новонароджений,
дзвінкий слон,
сліпучий
валюта,
іноді
хрусткий сплеск,
але
скоріше
постійний хліб,
надія здійснилася,
розвинувся обов'язок.

(…)

Як земля
є
необхідно.

Як вогонь
підтримка
домогосподарства.

Як хліб
ти чистий.

Як вода річки
ти звучний.

Як бджола
роздаєш мед літаючим.

Переносне значення цього вірша встановлюється використанням метафор (наприклад, «радість / зелений лист / падає з вікна») і порівняння (наприклад, «Як / вода з річки / ти звук»).

1. «V», Хосе Марті

Якщо ви бачите гору піни
Це мій вірш, який ви бачите:
Мій вірш — гора, і вона є
Віяло з пір'я.

Мій вірш, як кинджал
Що крізь кулак розквітає:
Мій вірш — фонтан
Це дає коралову воду.

Мій вірш світло-зелений
І вогняного карміну:
Мій вірш — поранений олень
Що шукає в монтуванні укриття.

Мій вірш радує сміливих:
Мій вірш короткий і щирий,
Це від сили сталі
З яким меч зрощений.

Переносний зміст цього вірша встановлюється за допомогою таких риторичних фігур, як образ і метафора, які автор використовує для опису своєї поезії. Наприклад, у віршах «Мій вірш, як кинджал / Що робить квітку з кулака:» згадується тому що за допомогою поезії ви можете атакувати ідею або боротися з нею, але ви також можете створити щось, що є гарний.

1. «El arte», Хуліан дель Казаль

Коли життя, як величезний смуток,
тяжіє над втомленим духом
і перед останнім Богом пливе спалений
останнє зерно запашного ладану;
коли ми куштуємо з сильним бажанням,
всіх гірких отруєних плодів
і нудьга, з обличчям у масці,
він зустрічає нас на далекій дорозі;
велика, самотня і чиста душа
що дрібна реальність зневажає,
знаходить у мистецтві ігноровані вислови,
як алкіон, в холодну темну ніч,
Шукає притулку в моховій скелі
що заливає синє море срібними хвилями.

Переносний зміст цього вірша досягається використанням метафор і порівнянь, які посилаються на контраст між реальністю (наприклад, нудьга і розпач) і мистецтвом (як притулок).

1. «El canto errante», Рубен Даріо

Співачка їздить по всьому світу
посміхається або задумується.

Співачка йде на землю
в білий мир або в червону війну.

На спині слона
через величезну вражаючу Індію.

В паланкіні і тонкому шовку
для серця Китаю;

на машині в Лютеції;
у чорній гондолі у Венеції;

над пампасами та рівнинами
у американських лошат;

по річці він пливе на каное,
або видно на носі

пароплава над величезним морем,
або в спальному вагоні.

дромадер пустелі,
корабель живий, доставить вас до порту.

На швидкі сани він лізе
в білизні степу.

Або в кришталевій тиші
хто любить північне сяйво.

Іде співак по лугах,
між посівами та худобою.

І увійдіть у свій Лондон на поїзді,
і осла до свого Єрусалиму.

З кур'єрами і з поганими,
співачка йде на людяність.

У пісні летить, з крилами:
Гармонія і Вічність.

Цей вірш треба тлумачити в переносному сенсі, бо не співак, тобто поет, подорожує. через усі ці місця, але він єдиний, хто може пізнати і описати справжній світ, світ світу мистецтво

1. «Неписьменний», Октавіо Пас

Я підняв обличчя до неба
величезний камінь зношених літер:
зірки нічого мені не відкрили.

Переносне значення цього вірша встановлюється описом неба («величезний камінь із потертими літерами:»), що стосується чогось, що неможливо прочитати, або чогось, що ніщо не повідомляє. Тому поетичне «я» було б неписьменним, нездатним читати знаки небес.

1. «На короткий термін життя», Франсіско де Кеведо

Як мої руки ковзаєш!
Ой, як ти ковзаєш, мій вік!
Які німі кроки ти робиш, о холодна смерть,
Ну, тихою ногою ти все зрівняєш!

Люта від землі слабка стінна луска,
кому вірить пишна молодість;
більше вже моє серце останнього дня
відвідати політ, не дивлячись на крила.

О смертний стан! О, не пощастило!
Що я не можу хотіти жити завтра
без пенсії, щоб домогтися моєї смерті!

Будь-який момент людського життя
Це нове виконання, яким воно мене попереджає
яка вона тендітна, яка жалюгідна, яка марна.

У цьому вірші переносний сенс встановлюється за допомогою різних риторичних фігур, як-от метафора, персоніфікація та антитеза, які допускають нову асоціацію між концепції. Ця композиція говорить про те, як мало триває життя і молодість.

1. «Патіо», Хорхе Луїс Борхес

З полудня
два-три кольори патіо втомилися.
Сьогодні вночі місяць, ясне коло,
воно не домінує в його просторі.
Патіо, каналізоване небо.
Двір – занепад
через яку небо в хату вливається.
Серена,
На перехресті зірок чекає вічність.
У темній дружбі приємно жити
передпокою, лози та цистерни.

Переносне значення цього вірша встановлюється переважно використанням персоніфікації. Наприклад: «два-три кольори патіо втомилися» і «вічність чекає на перехресті зірок». The Характеристика, що складається з предметів або абстрактних понять, слід розуміти як відображення часу і простір.

Він може служити вам: