Концепція у визначенні ABC

A текст є склад знаків, закодованих за допомогою системи письма, наприклад алфавіту це переходить від А до Я і що всі люди в основному знають і регулярно використовують для спілкування між нами і що вона повинна мати єдність значення, щоб її можна було спочатку розшифрувати, а потім зрозуміти читач. Тому важливість процесу кодування в рамках текстів.

Тим часом його також можна назвати текстом як літературний твір, так і а текстове повідомлення; це означає, що текст - це будь-яка сполука знаків, яка відповідає тому, що ми зазначили вище, незалежно від його розміру або розширення. Подібним чином, в сучасних рамках розповсюдження цифрових носіїв концепція тексту також спрямована на певний тип документа, в якому можливо розповсюдження письмовий зміст з можливістю розширення до зображень, таблиць, графіків, алгоритмів та великої серії доповнень, що перевищують єдину організацію мови звичайний. Аналогічним чином визначення тексту поширюється на спілкування майже неформальний, що виникає із чатових систем і, насамперед, із соціальних мереж, які представляють попереднє кодування, з точки зору зменшення кількості символів.

Крім того, концепція текст є тісно пов'язаним з іншим, дискурсом, оскільки це породження тексту емітентом у заданий контекст, з певним комунікативним наміром, останній також є функцією par excellence текст. Ніколи не може бути виступу без тексту, що є, зрештою, тим, що спонукає промову: мати що сказати. Багато лінгвістів сьогодні стверджують, що потужні інтеграція аудіовізуальних засобів є твердою причиною встановити поділ між мовою та текстом сьогодні, з аргументом, що можна виголосити справжню промову з повним керівництвом засобів розповсюдження візуальний. Однак не всі експерти погоджуються, оскільки вони вважають використання мультимедійних елементів справді незалежною мовою, похідною від мову традиційний і заслуговує незалежного підходу з боку семіології.

Ще однією важливою характеристикою, яку потрібно ще більше зрозуміти та поглибити щодо обсягу тексту, є що це може бути монологічним, наприклад, промовою чи романом, або може включати більше одного приймач; Це може бути у випадку розмови двох або більше людей за допомогою чату або між кількома фізичними особами та віч-на-віч у барі. Переважно говорити про діалог, коли обмін виразів тексту між двома особами та розмов, коли мова йде про більшу кількість. З іншого боку, телеконференції в даний час є грізним інструментом для розповсюдження текстів, оскільки можна помітна взаємодія між передавачем (передавачами) та численними приймачами, іноді розташованими на великій відстані від викладач.

Текст, який пишається тим, що є таким і добре опрацьованим, повинен відповідати певним терміни які називаються умовами текстуальності, це: згуртованість, узгодженість, значення, прогресивність, навмисність та закритість. Якщо в тексті не спостерігається жодного з них, то, безумовно, виникнуть певні незручності з точки зору розуміння того, що ви хочете викласти. Цей аналіз є причиною для дебати серед соціологів, оскільки це, в основному, включає помилку кодування, яка повинна оцінювати реальну повсюдність емітента.

Як наслідок важливого різноманітність текстів що існує, не залишалося іншого вибору, як класифікувати їх відповідно до їх функції або внутрішньої структури. Тож ми можемо знайти тексти, в яких переважають характеристики розповідне, аргументоване, комутативне та описове. Художні твори (наративні), у свою чергу, були розділені на прозу, поезію, епічні жанри та драматургію. З іншого боку, наукові тексти становлять певний варіант із визначеними випромінювачами та контекстуалізованими приймачами, здатними декодувати конкретну мову цього вмісту.